- розколотий
- розко́лений, -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розколоти. || розко́лото, безос. присудк. сл.2) у знач. прикм., перен.Який розколовся (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розколотий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
побитий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до побити 2 9). || у знач. прикм. || поби/то, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Убитий, забитий (про багатьох). || перен. Зневірений, знесилений, пригнічений. 3) у знач. прикм. Розбитий, розколотий на шматки.… … Український тлумачний словник
розбитий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбити 1 11), 15). || розби/то, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Розколотий на шматки, потрісканий, побитий. 3) у знач. прикм. Дуже поношений, рваний (про взуття). 4) у знач. прикм. Який розтріпався,… … Український тлумачний словник
розколений — див. розколотий … Український тлумачний словник
розколотість — тості, ж. Стан за знач. розколотий 2) … Український тлумачний словник
скалник — а/, ч., діал. Оцупок, відібраний для скалок, але ще не розколотий … Український тлумачний словник
розчахнутий — (про дерева, гілки тощо який розчахнувся, розколовся на частини), розчахнений, розщеплений, розколений, розколотий … Словник синонімів української мови
надколений — на, не, Рс. Не до кінця розколотий … Словник лемківскої говірки
пілтина — ни, ж. Вр. Пень ялини розколотий на дві частини. Пень ялиці роскепит на двоє … Словник лемківскої говірки
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки